11 клас
. Антиутопія у світовій літературі Джордж Оруелл (Ерік Артур Блер). «Скотоферма»
Завдання з теми:
1. Вміти пояснювати значення терміну "антиутопія".
2. Знати основні факти життя і творчості Джорджаж Оруелла, історію написання "Скотоферми", перекладачів українською мовою.
3. Визначати тему, ідею твору.
4. Аналізувати систему персонажів твору.
5. Підготуватись до онлайн -тестування за матеріалами теми на наступному уроці.
Додатково.
Сім’я Блерів була аристократична, але бідна. Після закінчення навчання Ерік поїхав до східних колоній, як колись його батько й тисячі інших незаможних англійців. Він служив в імперській поліції, спочатку в Індії, потім у Бірмі. У 1927 році Блер пішов у відставку й переселився до Лондона, потім до Парижа — осередку європейської богеми. Проте майбутній письменник вів аж ніяк не богемний спосіб життя, він жив у робочому кварталі, де заробляв миттям посуду.
1933 року Блер опублікував збірку нарисів «Фунти лиха в Парижі й Лондоні» під псевдонімом Джордж Орвелл. 1934 року побачила світ книжка «Бірманські будні», у якій автор розповів про роки, проведені на службі в колоніях Британської імперії. У 1935 році було опубліковано роман «Дочка священика» і низку робіт із найрізноманітніших питань — політики, мистецтва, літератури. Наприкінці 1936 року, коли в Іспанії почалася громадянська війна, Орвелл, як кореспондент Бі-Бі-Сі та лондонської газети «Observer» («Оглядач»), вирушив до Іспанії, де на власні очі побачив таємну війну Сталіна. Письменник став світком ситуації, коли агенти НКВС розправляються з політичними противниками. 1938 року Орвелл опублікував книжку «Данина Каталонії» — одну з найправдивіших розповідей про громадянську війну в Іспанії. Під час Другої світової війни Джордж Орвелл працював на Бі-Бі-Сі, потім — редактором літературного відділу в газеті, а наприкінці війни — репортером у Європі.
У 1944 році Ерік та його дружина Елін Блер всинови-ли немовля, хлопчика назвали Річардом. Але вже за рік під час операції Елін померла. Після втрати дружини Орвелл із сином переселився на відлюдний острів на узбережжі Шотландії, де працював, майже ні з ким не спілкуючись. Тут він завершив роман «1984», який було опубліковано в 1949 році. Помер письменник у Лондоні в січні 1950 року у віці 46 років від туберкульозу.
У світі існує п’ять перекладів «Animal Farm» українською мовою. 11
квітня 1946 року Джордж Орвелл отримав листа від українця Ігоря Шевченка,
- який був біженцем у західній зоні окупації Німеччини. Двадцятип’ятирічний Ігор Шевченко — син члена уряду УНР і доктор класичної філології —
- просив письменника дати дозвіл на безгонорарний переклад твору. Джордж Орвелл не просто дозволив здійснити переклад,а й узяв участь у фінансуванні видання. Твір вийшов друком 1947 року в Німеччині (видавництво «Прометей»).Із міркувань безпеки перекладач Ігор Шевченко підписався псевдонімом Іван Чернятинський.
- Передмову спеціально для цього видання написав сам письменник
- Ось що писав Джордж Орвелл: (цитую) «[В Іспанії] у половині 1937 року… ми з дружиною опинилися серед переслідуваних.
- Ми справді мали щастя, що нам вдалося покинути Іспанію живими; багато з-поміж наших друзів були розстріляні,
- інші просиділи довгий час у в'язницях чи просто позникали. Ці переслідування в Іспанії йшли поруч із великими чистками в СССР
- і були лише їхнім відгомоном... Увесь цей досвід був для мене цінною наукою:
- він показав мені, як легко тоталітарній пропаганді керувати поглядами освічених верств у демократичних країнах.
- Ми обоє з дружиною були свідками, як невинних людей кидали у в'язниці тільки тому,
- що їх запідозрювали в неправильних поглядах...» (кінець цитати). Автор книги сказав: (цитую)
- «Для мене надзвичайно важливо, щоб люди на Заході Європи побачили радянський режим таким, яким він є.
- В Англії людина не має справжнього розуміння, що таке концтабори, масові депортації, ув’язнення без суду, цензура преси тощо…».
- Науковець і літературний критик Дмитро Дроздовський у статті «Гарет Джонс повертається на Україну зазначає: (цитую)
- «І досі британський уряд не хоче визнавати український голод актом геноциду.
- Але гірше те, що навіть в Україні далеко не всі усвідомлюють справжні причини голоду 33-го» (кінець цитати).
- Це ще одна причина прочитати книгу.
- Коли після смерті Орвелла впорядковували його творчий спадок, з’ясувалося,
- що єдиною передмовою письменника для «Колгоспу тварин» була передмова до українського видання.
- Отож усі передмови, що їх зараз друкують, – це переклади з української мови.
- Цікаво й те, що існує багато варіантів перекладу назви «Animal Farm».
- Чому Ігор Шевченко, який переклав повість українською, узяв назву саме «Колгосп тварин»,а не «ферма», як це зробили інші перекладачі? У книжці йдеться про часи становлення Радянського Союзу,революцію 1917 року, брехливі обіцянки уряду «Землю – селянам, заводи – робітникам!», репресії й розстріли, концтабори та голодомор.
- Слово «ферма» асоціюється з Америкою, вільними фермерами-ковбоями, а колгоспи – це соціальний експеримент Радянського Союзу,через втілення якого селян перетворили на рабів, а в Україні влаштували показовий Голодомор,щоб змусити людей іти в колгоспи, аби вижити.
- Тож про що ж цей твір?
- «Колгосп тварин» письменник закінчив у лютому 1944 року, а видана книжка була лише в серпні 1945 року(тобто вже після капітуляції нацистської Німеччини).
- Джордж Орвелл ніколи не був у Радянському Союзі, але він бачив, як поводилися радянські спецслужби в Іспанії,
- тому був переконаний у тоталітарному устрої цієї країни. Його висновки підтверджували свідчення очевидців,
- які побували в СРСР, однак значна частина моральних авторитетів Західної Європи захоплювались радянським соціалізмом.
- які побували в СРСР, однак значна частина моральних авторитетів Західної Європи захоплювались радянським соціалізмом.
- американського журналіста Юджина Лайонза, який працював у Москві з 1928 по 1934 рік.
- Були й інші журналісти, які цікавились долею населення Радянського Союзу.
- Так, журналіст Ґарет Джонс першим заявив про Голодомор в Україні.
- Але йому не повірили.
- На основі записів щоденника Ґарета Джонса знято фільм «Ціна правди», який нещодавно демонстрували.
Ідея написання «Колгоспу тварин» виникла в автора, коли він невдовзі після повернення з Іспанії побачив, як малий хлопець б’є коня.
- Після цього Орвелл (цитую) «взявся перекладати теорію Маркса мовою тваринячих понять» (кінець цитати),
- де визискування буржуазією пролетаріату показано в образі людей, що експлуатують домашню худобу.
- У передмові до повісті Орвелл писав: (цитую) «Якби тільки оці тварини усвідомили свою силу, ми б не змогли над ними панувати,
- і я подумав, що людина експлуатує тварин майже так само, як заможні класи експлуатують пролетаріат», кінець цитати.
- Письменник підказує нам, що народ не усвідомлює своєї могутності, а тому терпить тоталітаризм та інші знущання влади.
- Події повісті-казки «Колгосп тварин» відбуваються на хуторі, де свійські тварини важко працюють на благо людини.
- Проте одного дня вони під проводом свиней виганяють фермера геть і вирішують створити колгосп,де працюватимуть «тварини і для тварин». Очолювані свинями, вони звершують революцію;здобувши перемогу, співають революційні пісні, працюють та будують устрій, який нагадує радянський соціалізм.Та невдовзі свині-вожді перетворюються на таких самих поневолювачів-експлуататорів, якими були люди.
Так Орвелл зобразив у повісті-антиутопії цілковите фіаско жовтневої революції,що привела до влади ошуканців-більшовиків, які прагнули лише повного контролю над країною.
- Єдину мету влади, яку так правдиво відобразив автор у повісті «Колгосп тварин» та романі «1984»,Орвелл пояснив словами героя згаданого роману О’Браєна (цитую): «...нам потрібна лише влада.Ми знаємо, що ніхто не захоплює владу, щоб потім відмовитись від неї. Влада – це засіб, а не кінцева мета.Диктатуру запроваджують не для того, щоб стати на сторожі революції, це революцію здійснюють для того, щоб запровадити диктатуру.Метою переслідування є переслідування. Метою тортур – тортури. Метою влади – влада», кінець цитати.
Після захоплення влади свинями колгосп очолив молодий, амбітний та лицемірний лідер – кнур Наполеон(як і Йосип Сталін, він постійно курить люльку).
- Свині-помічники Наполеона теж мають своїх прототипів із найближчого оточення очільника Радянського Союзу.
- Тварини, які вірили у світле майбутнє, у те, що можна працювати на себе, а не на користь вождів, були підло обмануті.
- Спілка тварин, яка щиро прагнула збудувати справедливий устрій,
- “продрейфувала” від утопічних революційних ідей до нової тоталітарної системи.
- Свого часу Музей Голодомору підготував проєкт «Рівніші за інших: про злочини та привілеї
- Причиною невизнання англійським урядом голодомору в Україні як акту геноциду, на думку Ґарета Джонса, були викривлені історичні дослідження, що були надані політикам з боку російських істориків, до яких Велика Британія, на жаль, дослухається і нині. Джон Ґроган (John Grogan), голова парламентського комітету всіх партій із питань Голодомору, проводить активну роботу щодо роз’яснення, чому виник голод в Україні, якими були його справжні причини.
- Антиутопія – жанр художньої літератури, що критично висвітлює уявне майбутнє, зокрема його небезпечні наслідки, пов’язані з різноманітними експериментами над людством із метою його «покращення». Важлива риса антиутопії — наявність персонажа, який протистоїть дійсності, змагаючись із Системою.
All animals are equal but some are more- equal than others»
- («Усі тварини рівні, але деякі з них рівніші
- за інших»)
- Запам`ятай!
- Риси антиутопії:
- 1) культ вождя;
- 2) конроль держави;
- 3) використання владою пропаганди;
- 4) реглментація життя;
- 5) інакомислення — злочин;
- 6) наявність внутрішніх і зовнішніх ворогів держави;
- Антиутопія прагне:
- 1) звільнитися від зайвих міфів та ілюзій,
- 2) висвітлення справжніх проблем людства,
- 3) прогнозування його майбутніх небезпек і загроз.
- Твори-антиутопії:
- 1. «451 градус за Фаренгейтом» Р. Бредбері;
- 2. «Колгосп тварин» Дж. Орвелла;
- 3. «Володар мух» В. Ґолдінґа;
- 4. «Механічний апельсин» Е. Берджеса.
- Сучасні антиутопії:
- 1. «Голодні ігри» С. Коллінз;
- 2. («Нескорена» («Дивергент») В. Рот;
- 3. «Бігун у лабіринті» Дж. Дешнера.
- Українські антиутопії:
- 1. «Сонячна машина» В. Винниченка;
- 2. «Час смертохристів: Міражі 2077 року» Ю. Щербака; 3. «Хронос» Т. Антиповича;
- 4. «Червона зона» А. Чапая;
- 5. «Кагарлик» О. Шинкаренка;
- 6. «Коли у місті N дощить» М. Косян.
- 7. «Далекий простір» Я. Мельника.

Немає коментарів:
Дописати коментар