8 клас

Основні образи комедії «Міщанин-шляхтич» (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.). 
Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм)

Завдання:

-       повторити поняття «гумор», «іронія», «сатира», «сарказм», знаходити їх у творі;

-       характеризувати персонажів комедії, аналізувати їхні вчинки;

-       осмислити сутність моральних уроків.

Згідно з правилами класицистичної комедії, образна система «Міщанина-шляхтича» відзначається чіткістю й симетричністю побудови. Образи об’єднані в певні пари: пан Журден і пані Журден, Дорант і Дорімена, Люсіль і Клеонт, Ков’єль і Ніколь. 

Кожен із персонажів є художнім типом:

- Журден — тип міщанина, втілення марнолюбства; 

-Дорант — лицемірний і цинічний дворянин; 

-пані Журден — тип  сварливої дружини;

- Ков’єль — розумний і кмітливий слуга; 

-Клеонт — тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання.

Образ пана Журдена

Пан Журден — багатий буржуа, котрий соромиться свого походження і хоче потрапити до вищого товариства. Він вважає, що за гроші можна купити все — і знання, і аристократичні манери, і любов, і титули, і посади. Журден наймає вчителів, які навчають його правилам поведінки у світському товаристві та основам наук. У сценах навчання автор викриває невігластво буржуа й водночас схоластичність тогочасної освіти. Журден не має елементарних знань і тому стає жертвою тих, кого цікавить тільки його гаманець. Легковірного міщанина обдурюють геть усі — від учителів і кравців до графа Доранта, бо він легко піддається впливу лестощів та магії звертання «ясна вельможність».

Образ графа Доранта

Граф Дорант — зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами, аби видурити в того гроші. І все це під маскою вишуканості й благопристойності. Удаючи із себе друга Журдена, Дорант живе за його рахунок та  гроші, робить подарунки Дорімені. У Доранта немає нічого, окрім його титула. Він збіднів не тільки матеріально, а й духовно. Єдине, що вміє граф— це витрачати гроші, жити порожнім життям та лицемірити

Образ маркізи Дорімени

Образ маркізи Дорімени поданий також в сатиричному плані. Це молода вдова, яка прагне розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію. Вважаючи графа Доранта багатим, вона погоджується вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не тільки його серцем, а й майном. Проте Дорімена потрапляє у тенета власної розбещеності, її вади обертаються проти неї самої. 

Образ пані Журден

Здоровий глузд утілений в образі пані Журден. Вона розуміє всю безглуздість поведінки чоловіка, викриває Доранта й Дорімену, щиро хоче щастя для своєї дочки із чесним Клеонтом. Однак пані Журден не є позитивним ідеалом драматурга, оскільки вона надто сварлива, брутальна й обмежена.

Образи Ніколь та Ков'єля

 Весела й гостра на язик Ніколь і винахідливий та кмітливий Ков’єль втілюють позитивне, природне, гуманне начало. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги висловлюють розумні, тверезі оцінки подій та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Без витівки, яку придумав Ков’єль, Люсіль і Клеонт не змогли б одружитися. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков’єлю, підкреслює глибоку віру Мольєра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість.

Образи Люсіль та Клеонта

Позитивний ідеал автора втілено у представниках молодого покоління. Люсіль і Клеонт — освічені, чесні й добрі молоді люди. Вони не соромляться свого походження, понад усе цінують в людях моральні якості, чисті й високі почуття, борються за своє щастя. Устами Клеонта виражається авторська позиція, утверджується цінність особистості незалежно від її стану

Перегляньте відео урок

РІЗНОВИДИ КОМІЧНОГО

Комічне (від грецьк. comois — веселий натовп) — різновид естетичної оцінки того, що зображується; засіб розкриття життєвої суперечності шляхом висміювання
Різновид комічного	Визначення поняття
Гумор	(від лат. humor — волога, рідина) — відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах; насмішка, що не ображає та не зачіпає гідності людини або групи людей
Іронія	(від грецьк. eironeia — лукавство, удавання) — насмішка в прихованій формі, коли негативний зміст приховується за зовнішньо позитивною формою висловлення
Сарказм	(від грецьк. sarkasmos — терзання) — їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, вищий ступінь іронії, коли відкрито висловлюється обурення
Сатира	(від лат. satyra — суміш, усяка всячина) — особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому висміюванні негативного
Гротеск	(від італ. grotta — печера, грот) — зображення людей та явищ у фантастично перебільшеному, потворно комічному вигляді

Контроль засвоєння матеріалу

Перевірте (без оцінювання),  як ви засвоїли зміст твору

https://learningapps.org/view3190817

Питання для самоконтролю.

-       Назвіть основні образи комедії Мольєра "Міщанин-шлятич"?

-       Яку роль у комедії відіграють засоби комічного?

-       Схарактеризуйте образ пана Журдена .

-       Які людські вади висміює Мольєр у комедії?

-       Хто з героїв вам сподобався найбільше? Чому?

-       Які моральні уроки ви засвоїли для себе завдяки твору Мольєра?

Посилання на контрольне тестування отримаєте 

на наступному уроці.

Мольєр – майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. 

Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич»

Перевірте, чи засвоїли ви матеріал попереднього уроку:

Прослухайте урок

Історія написання комедії

Прокоментуйте таблицю:

Запам`ятайте!

Основні   образи, засоби творення комічного

Завдання;

1. Прочитати твір.

2. Дайте відповіді на запитання:

3.Наведіть приклади комічного у творі відповідно до класифікації  (гумор, сатира, іронія, сарказм)

4. Підготуйтеся до тестування за змістом комедії на наступному уроці.